- біосигнал
- —————————————————————————————біосигна́ліменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
радіосигналізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
біосигнал — у, ч. Сигнал, що передає перетворені струми біологічного походження … Український тлумачний словник
кардіосигналізатор — а, ч. Прилад, за допомогою якого спостерігають зміни електрокардіограми хворої людини … Український тлумачний словник
радіосигнал — у, ч. Електромагнітне випромінювання, яке створюється яким небудь радіопередавачем … Український тлумачний словник
радіосигнал — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
мертвий — а, е. 1) Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий. || у знач. ім. ме/ртвий, вого, ч.; ме/ртва, вої, ж. Мрець. || Про частини тіла мерця. || Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність). || перен. Надзвичайно схвильований,… … Український тлумачний словник
радіокерований — а, е. Керований за допомогою радіосигналів. •• Радіокеро/вана моде/ль модель автомобіля, корабля, літака, геліокоптера тощо, керована по радіо … Український тлумачний словник
радіокерування — я, с. Керування механізмами за допомогою радіосигналів … Український тлумачний словник
радіопросвічування — я, с. Регулярне надсилання радіосигналів куди небудь (у космос, у товщу Землі і т. ін.) з метою одержання дослідної інформації … Український тлумачний словник
радіорелейний — а, е. 1) Признач. для напрямленого передавання радіосигналів надвисокої частоти через проміжні приймально передавальні радіостанції на великі відстані. 2) Який здійснюється за допомогою передавання сигналів через проміжні приймально передавальні… … Український тлумачний словник